Натисніть на зображення для збільшення

Акінфій Демидов

Карбуванню сибірської монети передували події, пов'язані з виробництвом міді на Алтаї. 1729 року дав першу мідь завод, заснований Акінфієм Демидовим поблизу Коливанського озера.

Алтайські мідні руди містили срібло і навіть в невеликих кількостях золото. У Російській імперії монопольне право розпоряджатися золотом і сріблом мали тільки царі. Демидов же разом з видобутком міді таємно добував срібло і тим самим зазіхнув на це монопольне право. Але після доносу в Петербург в 1747 році, демидівські заводи, які називалися в той час Коливано-Воскресенськими, були передані Кабінету її величності.

Початок. Указ Катерини II

В середині 18-го століття виникла ідея покривати витрати по розширенню видобутку срібла в Сибіру за рахунок карбування мідної монети. Проект карбування мідної монети в Сибіру був реалізований на Коливано-Воскресенських заводах в Нижньому Сузуні. Указ Катерини II від 5 грудня 1763 року наказував карбувати на Коливано-Воскресенських заводах мідну монету. Указ затверджував зразки нової монети. На доданих до указу малюнках були зображені монети з датою "тисяча сімсот шістьдесят чотири".

На реверсі сибірських монет усіх номіналів (крім полушки) був зображений герб Сибіру (два соболя тримають в передніх лапах щит, увінчаний короною; на щиті вказувався номінал монети та рік її карбування). Вся композиція охоплювалася круговим написом - "монета сибірська". На аверсі, в обрамленні лаврової і пальмової гілок, містився вензель Катерини II, який представляв собою букву «Е» з вкрапленою в неї римської двійкою. На полушках соболі зі щитом були відсутні, номінал і рік випуску монети розміщувалися на картуші в центрі монети (картуш від французького cartouche- сувій).

Монета була в обігу лише на території Сибірської губернії.

Масове карбування сибірської монети

Масове карбування сибірської монети на новому коливанських монетному дворі почалося в 1766 році.

У 1767 році під вензелем імператриці з'явилися літери К.М - Коливанська монета.
Сибірські монети чеканилися номіналом від шеляга до 10 копійок (полушка, денга, 1, 2, 5, 10 копійок), тоді як найбільшою загальнодержавною монетою був п'ятак.
Сибірські монети важили менше відповідних загальнодержавних монет, які були в обігу на захід від Уралу. З пуда міді на коливанському монетному дворі чеканилося сибірської монети на 25 рублів. Тоді як загальнодержавні мідні монети чеканилися на 16 рублів з пуда міді. Сибірська монета карбувалася з міді з домішком срібла, якого містилося близько 0,84%.

Натисніть на зображення для збільшення

У зв'язку з освоєнням рентабельного способу відділення срібла від міді і початком поставки міді з району Мінусинська, Указом від 7 червня 1781 року карбування сибірської монети було припинено. У 1881 році були викарбувані лише десятикопієчники.

У 1881 році Коливанський монетний двір став карбувати мідні монети загальнодержавного стандарту. Однак букви К.М. проставлялись на монетах Коливанського двору до 1830 року.

Підсумки

Всього з 1766 по 1781 роки було викарбовано монет на 3 млн. 799 тис. 661 руб. 93,5 коп. На карбування сибірської монети було витрачено понад 152000 пудів міді.

Читайте також: "КВАДРАТНІ МОНЕТИ - "ПЛАТИ"

Повернутися до - КЛАДОПОШУК

Повернутися до - ГОЛОВНОЇ

Перейти в ФОРУМ