Натисніть на зображення для збільшення

Пантікапей, золотий статер Перісада I (314-310 рік до н.е.)

Аверс - голова бородатого Сатира вліво

САТИР (др.-грец. Σάτυροι). Сатир - персонаж найдавнішого аргоссько - аркадського міфу, одна з головних фігур пантеону критян-мінійців, який тим чи іншим чином став прототипом для однойменних божеств у греків. У грецькій міфології - лісові божества, демони родючості, напівтварини духи пагорбів і дерев, пустотливі істоти, які ганяються за німфами і грають на музичних інструментах. Вони - активні учасники діонісських свят.

Зовнішність сатирів ставала все більш "людиноподібною" від архаїки до класики. Архаїчні сатири зображувалися з тілом, покритим шерстю. А в грецькому мистецтві 5 ст. до н.е. сатири відрізняються від людей лише наявністю хвоста, схожого на кінський, формою вух (кінських) та кирпатою "варварською" фізіономією (зазвичай з довгою бородою і плішшю). Недарма Алківіад в "Бенкеті" Платона зазначив схожість Сократа з сатиром!

Пантікапей - обол. Аверс - голова Сатира без бороди.

На монетах Пантікапея його зображували як бородатим, так і без бороди, в профіль або в тричетвертному розвороті. Поява зображення цього бога на боспорських монетах деякі дослідники пов'язують із закінченням правління боспорського царя Сатира I (433-389 рр. до н.е.). Пантікапей і весь Боспор були аграрними центрами з більшою частиною сільського населення і культ божеств родючості був міцний у цьому регіоні протягом століть. Тому образ сатира на довгі десятиліття закріпився в нумізматиці Боспора - аж до кінця III ст. до н.е., засвідчуючи про підтримку як правлячої династії Спартокідів, і, можливо, показуючи близькість і тісний зв'язок Боспорської держави зі світом Діоніса, в чию свиту входив Сатир.

Голова Сатира в тричетвертному розвороті

Спроби представити цей образ, як зображення бога Пана не мають підгрунтя, тому що в міфології Пан описаний як козлоподібна істота з рогами, а у персонажа на монетах немає ні козячої морди, ні рогів. Крім того, на жодному з типів боспорських монет не знайшлося відображення і головних атрибутів Пана - подвійної флейти, соснового вінка та пастушого (так званого заячого) посоха-педума, загнутого у верхній частині. Пізніше в літературі стали змішувати образи сатирів, Пана і Селена. Але мармуровий блок з двома касетами, в яких розташовані зображення сатира (Селена) і Пана з Гай-Кодзора (Анапський район), є свідченням того, що аж до елліністичного часу в матеріальній культурі ці образи розрізнялися.

Читайте також: "Монетна справа Ольвії"

Повернутися до - КОЛЕКЦІОНУВАННЯ

Повернутися до - ГОЛОВНОЇ

Перейти в ФОРУМ