Ви ловили себе коли небудь на думці, що чим повільніше рухаєшся при пошуку, тим більше знахідок знаходиш?!  Та чи часто ми так ходимо - повільно та вдумливо?! Тому ми як пропускали певну частину цікавих знахідок в ходовому пошуку, так і будемо пропускати, причому справа тут зовсім не в приладі, а скоріше в нас самих - відомий людський фактор, без нього нікуди, адже переважна більшість цінних для любителів приладового пошуку знахідок по глибині виявлення розташовується в зоні доступності для більшості сучасних металошукачів середньої цінової категорії. Само собою, тут необхідно враховувати і умови пошуку в сенсі раціональності використання того чи іншого типорозміру пошукових котушок.

Зрозуміло, можна шурфонути невелику ділянку, наприклад, розораний скарб чи гаманець, або просто місце з високою концентрацією знахідок, на кшталт розораної корчми і "вибрати" його практично в нуль, але знову-таки, ключові слова тут - невелику ділянку.

Можна і ретельно виходити смугами-змійками по діагоналі і т.д. значно більший за площею майданчик, ніж при шурфі, таким чином, зачепивши від 70 до 90% корисних цілей. Та й то, для того, щоб бути повністю впевненим в ретельній зачистці «смачного» місця, доведеться витягти з землі все більш-менш велике чорне залізо.

Тільки ось перспектива подібних трудових подвигів мало кого з копарів приваблює, все-ж таки приладовий пошук - це, в першу чергу, відпочинок і задоволення. Хобі, а не каторжна праця виключно заради результату будь-якою ціною. Воно нам треба, так надриватися?!

Однак при всьому цьому результату все ж хочеться, і по максимуму!

Є кілька теоретично простих правил роботи з металошукачем, розроблених дослідним шляхом, для того, що б мінімізувати кількість пропусків корисних цілей. Зверніть увагу, прості-то вони прості, але саме в теорії.

Наприклад - загальновідомо, що при махах пошукової котушкою, кожна наступна проводка повинна перекривати попередню, як мінімум на 20-25%. А рухатися потрібно дуже і дуже неспішно, ніяких швидких пробіжок. І як на практиці, часто вам це вдається?

Якщо один з десятьох копарів протягом усього дня, за винятком розвідувальних вилазок по великих площах, діє відповідно до цього правила, так уже добре.

Всі ми розуміємо, що в реалі махати котушкою настільки розмірено і акуратно вельми і вельми непросто. Тут і особливості ландшафту, і рослинність, і навіть глибина заглиблень в землі на розораному полі мають значення. Не кажучи вже про те, що для подібного, хрестоматійного способу ведення пошуку треба володіти незвичайною витримкою і певним складом характеру + мати великий запас часу на пошук.

Варіанти? Можу лише розповісти, як іноді роблю сам.

Людиною, котра робить завжди все неспішно й розмірено, мене важко назвати, а тому, прибувши на місце, даю собі з годинку «побігати», так би мовити, випустити пар. Потім вже набагато простіше стримувати порив «добігти геть до того дерева швидше» або «дійти до-о-он до тієї височини і подивитися, що за нею». Начебто допомагає.

З приводу проходів однієї ділянки за різними напрямками. Так, до цього необхідно себе привчати. Начебто теж, що тут складного? Але ж ні, завжди тягне перевірити ще одну точку (або іншу частину поля), а потім наступну, і наступну, і так до нескінченності. Тим більше, коли монети вже не попадаються десятками і кожну треба уважно «витоптувати» прохід за проходом.

Природно, мова не йде про те, що б щільно, заходячи з різних напрямків, пробивати взагалі всі майданчики, але, перспективні місця дійсно потрібно виходжувати по різних траєкторіях. Напевно, багатьом доводилося стикатися з ситуацією, коли сигнал начебто відмінний, «хрестиш» ціль і при проводці під кутом 90% відносно попередньої сигнал стає вже не таким гарним, а часом відгук взагалі стає майже «залізним». Викопуєш - опа, монета, або інша цікава річ.

Відповідно, зайшов би під іншим кутом спочатку - і до побачення, гідна знахідка. А якщо така ціль виявиться ауреусом або середньовічним енколпіоном?!

І це ми поки розглянули лише два приклади з безлічі причин - чому пропуски корисних цілей неминучі?

Самого себе не обдуриш, насправді часто ми робимо все можливе, що б вичистити кожну більш-менш хабарну ділянку... Думаю, для більшої частини читачів відповідь буде не самою кращою.

В даному випадку мова про цілеспрямоване "добивання" розораних при сільгоспроботах скарбів, звичайно ж, не йде.

У наступній частині статті ми поговоримо про швидкість і довжину проводки, розглянемо роботу з пошуковими котушками різного діаметру.

Читайте також: "Зимовий коп - за і проти"