..."Доброго здоров'я шановні!
Більше місяця не вдавалося вирватися на коп, і ось сьогодні о 8.00 ми були вже в "нашому" лісі.
Не дуже хотілося сюди їхати - ліс уже віддав все що мав, так ми думали до сьогодні. Але ми з друзями вже так скучили за знахідками, що все ж таки вирішили їхати!

Перш ніж розбрестися по лісу, домовилися щогодини повертатися до "всюдихода" і в разі потреби змінювати тактику і стратегію.

За дві години ми втрьох натоптали стільки, що вже махнути котушкою було ніде, плюс до всього ще колеги до нас за день або два "дослідили" гарну ділянку.

Знахідок було ціла купа, але здебільшого то був непотріб, не рахуючи двох брудних сокирок.

Зійшлися, порадились і вирішили взяти курс, орієнтовно, на найближчий "городик" або водойму, уявили собі, як в старовину люди йшли б з цього місця.

Йшли повільно, раз у раз зупинялися, щоб розгребти сніг і ретельніше перевіряти сигнали.
Не просто, скажу я вам, сніг глибокий, сигналів мало, майже всі пікають
ледве чутним чорним.

"Ліс, полянка, горбик, ямка", і ми вийшли на лісове плато, раніше нами не відвідуване.
І тут такі пішли знахідки, що голова йшла обертом, руки тремтіли коли намагався їх сфотографувати.
І чи то втомлені за день від білого снігу очі, чи то сама камера зіпсували купу знімків. Тому прошу за погані фото сильно мене не лаяти))!

Ми просувалися по лісовому "плато", знаками вказуючи один одному які підняті знахідки. Йшли фібули, денарії, сокири.
І тут!!! Я підійшов сфоткати.

"Ауреус"!!! Вперше!!! Нехай навіть і фальшак, але "ВОНИ" існують... Так так так, значить і мій десь поруч лежить!

На фото знахідки, які змогли зразу більш-менш відчистити, багато чого нечищеного не фотографували.

Отакий видався ну майже Мега-коп. Весь периметр ми прочесали, але дивно, що по шляху назад до машини знахідок не було взагалі!

Всім дякую!"...

Читайте також: "І знову хрестовий п'ятак! Пошуковий звіт"