Всі ми мріємо знайти скарб, врешті це й не дивно для шукачів скарбів. Але зазвичай, особливо в моменти деякого розчарування ловимо себе на думці, що для цього потрібно мати величезне везіння, навіть більше того, яке потрібно для виграшу в лотерею... Але якщо заглянути в музей або в антикварну крамницю - можна побачити безліч старовинних предметів. Невже всі ці знахідки - справа випадку? Звичайно ні.

Іноді буває так. Наприклад, в 1985 році житель одного невеликого міста на прізвище Мошкін рив яму на своєму городі. Несподівано його лопата наткнулася на якусь іржаву залізяку. Мошкін дістав її з ями і про всяк випадок відніс до місцевого музею. Коли співробітники музею відчистили знахідку від землі і іржі, вони ахнули. В їх руках опинився великокняжий шолом зі слідами позолоти і ініціалами власника. Зараз цей шолом - один з найбільш унікальних музейних експонатів. Але історія тої знахідки - швидше виняток. Шукачі скарбів то професіонали, які знають, де саме потрібно шукати заховані скарби.

Ще можна згадати, як у різних людей в річку випадали різні коштовні речі - під час купання, на переправах чи мостах, чим вони зараз не скарб. Проте найбільше різноманітних цінностей можна знайти там, де раніше жили люди, особливо - в громадських місцях, наприклад, в районі розташування старих базарів, крамниць або корчмів. Тобто, перед тим як почати пошук скарбу, непогано було б запастися старовинними картами місцевості. Вони допоможуть зрозуміти, де в минулі часи вирувало життя. Ну а якщо такої карти немає? Тоді знадобляться різні знання з області історії.

Так, на сучасних картах нерідко можна знайти села з назвою Ям. І це не випадково: з 12-го по 18-е століття «Ямом» називали поштову станцію (звідси - і слово «ямщик»), в якій утримували розгінних коней. На цих станціях розташовувалися заїжджі двори і стайні, словом, за старих часів це були своєрідні готелі, і будували їх, зрозуміло, на великих дорогах і перехрестях торгових шляхів. 

На старих поселеннях варто насамперед звернути увагу на рельєф. Невелике піднесення землі може приховувати фундамент колишньої будівлі. В деяких місцях існувала традиція: під кути зрубу на фундамент будівельники клали монету - на щастя. Так що знайшовши старий фундамент, має сенс відшукати його кути... До речі, знання місцевих звичок і традицій теж дуже важливе для шукача скарбів. Наприклад, заховані в старих будинках цінності найчастіше знаходять під підвіконними дошками або на горищах. А ось знайти що-небудь в підвалі або погребі вдається рідше, натомість саме в землю ховали по-справжньому дорогі речі. У великих і багатих будинках шукачі скарбів особливо ретельно оглядають підлоги в дитячих кімнатах, адже в щілину між дошками могли потрапити які-небудь прикраси або монети, якими за старих часів гралася дитина.

Найчастіше гроші ховали ті, хто отримував постійну платню: дяки, церковні служителі, стрільці. Правда скарби, що залишилися від них, як правило не великі. Які ж гроші знаходять найчастіше? Це скарби мідних п'ятикопійочних монет, датованих вісімнадцятим століттям. У 1796 році в Росії було введено паперові гроші. Незабаром вони почали знецінюватися, і селяни, щоб зберегти свої накопичення, стали ховати наявну у них мідь.

Читайте також: "В ЯКОМУ ГРУНТІ МОЖУТЬ БУТИ ГАРНІ ЗНАХІДКИ?"

Повернутися до - КЛАДОПОШУК

Повернутися до - ГОЛОВНОЇ

Перейти в ФОРУМ